Захисник «Альтаїра» Дмитро Ігнатенко в інтерв'ю прес-службі ХСУ поділився своїми враженнями про виступи у складі дружківського колективу, а також розповів про прогрес команди, перші набрані очки та колосальний ігровий час.

— Поточний сезон ти розпочинав після травми. Розкажи, складно було вкотитися у сезон?

— Влітку, після того, як зробив операцію, щодня ходив на реабілітацію та до зали. Ногу особливо не навантажував – займався із реабілітологом. Десь у липні почав виходити на лід. Коли приїхав на збори з «Донбасом», ногу ще не можна було сильно навантажувати, адже після операції мало пройти 9 місяців.

Пацани все бігали, а мені Павло Антонович дозволяв індивідуально займатися. Плюс Ігор Григорович проводив із нами тренування на велосипеді. Звичайно, у грудні перед стартом сезону у хокейній Суперлізі почував себе краще, але хлопці відіграли Лігу Чемпіонів та інші турніри. Шкода, що пропустив той час. Намагався наздоганяти, але без ігрової практики це зробити неможливо. А грати було зарано.

- «Альтаїр» - наймолодша команда у Суперлізі. Як тобі грається у такому юному колективі?

— Звичайно, десь доводиться підказувати хлопцям, чогось навчати на тренуваннях, коли вони помиляються. Плюс ми багато граємо – «старі» в молодій команді (посміхається).

— «Альтаїр» видає то дуже хороші, то провальні ігри. Як гадаєш, з чим це пов'язано крім молодості гравців?

— Про нашу досвідчену п'ятірку можу сказати, що через велику кількість ігрового часу ми підсідаємося на кінець матчу. А молодші хлопці в МХЛ не мали такої кількості ігор і такого маленького періоду між іграми - вони теж втомлюються. Тому десь не вистачає часу відновитись і втома може впливати на результат.

— Ти і твої досвідчені одноклубники проводять досить багато часу на льоду і ви вже переступили позначку 500 проведених хвилин на льоду в сезоні. Як вдається тримати себе у тонусі?

— Це важко, особливо з такими сильними командами, як «Донбас». Такі команди помилки взагалі не вибачають. Як відновлюємось? Коли є можливість, тренер дає після ігор відпочити та набратись сил.

- Юні гравці у дружківській команді також отримують багато ігрового часу. Наскільки важливо для хокеїстів у їхньому віці грати у такому графіку?

— Хлопці їхнього віку можуть позаздрити тим, хто зараз грає в «Альтаїрі», бо їм довіряють. Справді, вони мають багато ігрового часу, багато ігор з хорошими командами проти сильних гравців. Хлопці у юному віці вже грають у дорослих змаганнях та отримують колосальну кількість ігрового часу.

— У другій половині змагань «Альтаїр» спочатку зачепив бал в овертаймі, а потім здобув вольову перемогу над «Білим Барсом». Як це вплинуло на атмосферу та настрій усередині команди?

- Тільки позитивно. Ми дуже довго йшли до того, щоб здобути першу перемогу у сезоні. Ми мали довгу серію поразок. Тому вплинуло лише позитивно, бо кожен спортсмен хоче вигравати. Цій перемозі всі були дуже раді.

— У матчі проти «барсів» ви видали неймовірний камбек. Про що говорили тоді на лавці? Як налаштовувалися на те, щоби довести зустріч до перемоги?

— Ми завжди говоримо, що треба грати до кінця, який би не був рахунок. Бувають такі моменти, що ми програємо в три голи і хлопці просто опускають руки, думають, що це все. А цей матч – яскравий приклад, що не можна здаватися. Ми взяли себе в руки, дограли до кінця та довели матч до перемоги.



— Залишився місяць до кінця регулярного чемпіонату ХСУ. Загалом, як можеш оцінити цей період для Альтаїра? Чи є прогрес у дружківського колективу?

- Звичайно. Хлопці ростуть, набираються досвіду. Я думаю, що через ці ігри багато хто виросте в дуже добрих хокеїстів.

— Незважаючи на те, що «Альтаїр» новий клуб, у нього вже з'явилося багато фанатів. Як тобі підтримка у Дружківці?

— У Дружківці вболівальники завжди чудово підтримують. Тож дякую нашим фанатам за те, що приходять і вболівають за нас.

— Попереду на вас чекають матчі проти лідерів, а також зустріч із «Білим Барсом». Як готуватиметеся до цих поєдинків?

— Намагатимемося зачепитися за очки у цих матчах. Ми завжди готуємось до всіх команд, щоб здобувати перемоги. Так, це не завжди виходить – десь не вистачає досвіду, десь реалізації моментів. Звичайно, можна сказати, що «Білий Барс» – наш принциповий суперник (сміється). Тому намагатимемося виграти у цьому матчі.

— У вашій команді є тренер-гравець Денис Кочетков. Як його робота відбувається на льоду під час матчів? Часто видно, що він у паузах із планшетом щось пояснює хлопцям, допомагає у ході поєдинків.

- Виходячи з його досвіду, звичайно, він підказує хлопцям. Коли йде гра – він сам включений у те, що відбувається на льоду, але у перервах він бере планшет і щось хлопцям малює, підказує. Причому кожному індивідуально.

— Особисто для себе, як оціниш цей сезон у «Альтаїрі»?

— У моїй ситуації мені здається, що це чудовий досвід. Я справді дуже скучив за хокеєм, а тут мені довіряють і дають багато ігрового часу. Плюс у мене хороші партнери по команді. Але найголовніше – це довіра тренера. Ми граємо у більшості, у меншості. Для мене це те, що потрібно зараз для того, щоб відновитися.

За матеріалами hsl.com.ua